У США практика проведення експертиз сягає 50-60 рр. ХХ
ст. та була започаткована як "legal
linguistics" (юридична або правова лінгвістика). Зауважимо, у США з
50-х рр. ХХ ст. діють спочатку громадські, а далі й міждержавні організації The International Language and Law
Association (Міжнародна асоціація мови і права)[3],
International Association of Forensic
Linguists (Міжнародна асоціація правових лінгвістів)[4]
та ін.
Американська правова лінгвістика розвивалася швидкими
темпами, про що свідчить значний обсяг науково-практичних публікацій з питань взаємодії
мови і права: Дж. Ейнсворт (J.
Ainsworth), Дж. Аткінсон, П. Дрю, Б. Бікс, Л. Солан (J. Atkinson, P. Drew,
B. Bix, L. Solan[5])
та ін. У зв'язку з цим абсолютно правомірно говорити про наявність у США
сильної юрислінгвістичної традиції, представники якої виступали переважно як
експерти в судах, усвідомлюючи нагальну необхідність використання
лінгвістичного інструментарію у сфері юриспруденції та правозахисту. Настанови
щодо лінгвоекспертної діяльності з увагою на судовий процес надані в окремому
дослідженні П. Тієрсма[6],
що стала хрестоматійною для теоретиків і практиків мова права.
У колективній монографії науковців Стенфордського
університету Speaking of Language and Law
(Роздуми про мову і право) порушено основні проблеми, що були дискусійними і
досі вирішуються в американській судово-правовій практиці, зокрема йдеться про:
Ø місце лінгвістичної експертизи в політичному контексті;
Ø лінгвістичні параметри доказової бази в бізнесі;
Ø лінгвістична експертиза в соціальних, міжрасових,
релігійних та ін. конфліктах;
Ø експертиза мас-медійних текстів із погляду інформаційної
відповідальності;
Ø вплив реклами на соціум та розгляд її правових засад та
ін.[7]
Р. Шай (R. Shuy), зокрема, наголошує, що взаємозв’язок
мови та права має давню історію – мова права аналізується американськими
дослідниками з функціонального погляду (в американській традиції окремо
виділяють функціональний стиль права,
що забезпечує юридичну діяльність держави). Щоправда тільки в ХХІ ст. такі
дослідження були представлені повноцінними монографіями.
Серед питань, що цікавлять дослідників-юрислінгвістів
США: (1) експертна діяльність
лінгвістів, (2) роль лінгвістів у тлумаченні законів, (3) аналіз
мовної ситуації в різних видах суспільної діяльності. Р. Шай передусім наголошує,
що мова має велике значення для права у зв’язку з двома важливими факторами:
закони не можуть існувати поза мовою та їх мовленнєвими репрезентаціями, мова є
основним інструментом діяльності юриста.[8]
[1] URL: https://petertiersma.lls.edu/
[2] URL: https://www.lls.edu/
[4] URL: https://www.iafl.org/
[5]Див. Ainsworth J.E.
Linguistics as a Knowledge Domain in the Law. Drake Law Review. 2006. Vol. 54. P. 651-666; Atkinson J.M., Drew P. Order in Court: the Organisation of Verbal
Interaction in Judicial Settings. Guilford, London, Worcester : Billing &
Sons Lim., 1979; Bix B.H. Law,
Language and Legal Determinacy. Oxford: Oxford Univ. Pr., 1996; Solan L.M. Linguistic Issues in
Statutory Interpretation. Brooklyn Law
School Legal Studies : Research Paper. No. 254. URL:
http://ssrn.com/abstract=1950310
[6] Peter M.
Tiersma.
Legal Language. University of Chicago Press, 1999. 314 р.
[7] Shuy
R.W. Speaking of Language and Law. Oxford : Oxford Univ. Pr., 2015
[8]Shuy R.W. Linguistics in the Courtroom: A Practical Guide. Oxford : Oxford
Univ. Pr., 2006.
Канадські дослідники лінгвістичну практику в правових процесах почали застосовувати також у 50-х рр. ХХ ст., але першим теоретичним підґрунтям для цього стала праця "Social Linguistics and Law" ("Соціальна лінгвістика та право")[1], у якій Дж. Торі (J. Tori) застосував функціональний аналіз мови у практику юриспруденції. Автор наголошує, зокрема, на високому фаховому статусі лінгвіста в інтерпретації законодавчої бази та висловлює думку про те, що суспільство буде рухатися швидкими темпами до правової індустріалізації, в якій провідну роль зіграють знавці мови. Деякі дослідники[2] наголошують на тому, що юрислінгвістика як світова наука зародилася в Канаді, де через практичні потреби внаслідок двомовності почали вивчатися проблеми мови права. Так, питання когнітивного підходу до права були поставлені в Канаді в 1990 р. на літніх читаннях CNRS Sciences cognitives à Saint Maximin. Поряд з питаннями неврології та психології, штучного розуму, ставилися проблеми когнітивізму в науці, зокрема в юридичній сфері. Тоді ж у Квебеку обговорювалося питання застосування когнітивних наук в юриспруденції, зокрема при аналізі правових текстів, свідчень та судових рішень. У Монреалі над когнітивним аспектом юридичного тексту працював Центр комп'ютерного аналізу тексту (le Centre d'analyse de texte par ordinateur)[3].
У другій половині ХХ ст. аналіз цієї проблеми був
розширений у межах окремого студентського курсу, а згодом наукового гуртка "Language and law" ("Мова
і право") при University of York.
Вже в 1992 р. названий курс транформувався в окрему
магістерську програму "Legal linguistics" (Юридична лінгвістика). У
межах програми магістрантам пропонується прослухати прикладні дисципліни з
юрислінгвістики, де серед інших є і комплекс дисциплін з лінгвістичної
експертології[4].
Актуальна в Канаді лінгвістична експертиза трансформувалася
в наш час у важливий дослідницький та прикладний аспект аналітичної діяльності
фахівців і тлумачиться в контексті мультидисциплінарності. Так, у Торонтському
університеті (University of Toronto)[5] діє
магістерська програма з юридичних та лінгвістичних студій, яка пропонує окремий
блок дисциплін, пов’язаних із аналізом мови права. В Університеті Вікторії (University of Victoria)[6]
створено програму з психолінгвістики, де окремою варіативною дисципліною
передбачено вивчення психології, лінгвістики і права в їх інтердисциплінарному
аспекті. Програми з юрислінгвістики широко пропонуються і Канадським інститутом
лінгвістики (Canada Institute of
Linguistics)[7].
Окремими дослідницькими темами, які є актуальними для сучасної Канади,
залишаються мова права і свобода громадян, мова неупередженості в юридичному
контексті, мова в кримінальному праві та ін.[8]
Аналогічні програми існують і в інших провідних
університетах США, Канади та ЄС, що свідчить про актуальність і необхідність
фаху лінгвіста-експерта для сучасних суспільних потреб в юридичній та
соціокомунікативній сфері державної діяльності.
[1] Tori J. Social Linguistics and Law. Ottawa, 1943 ;Tori
J. Social Linguistics and Law: [Reprinting the book]. Ottawa, 1989.
[2] Gemar J.-C. & Kasirer N. Jurilinguistique :
entre langues et droits // Jurilinguistics: Between Law and
Language, Montréal: Éditions Thémis, 2005.
[3] URL: http://corpus.ato.uqam.ca/ato/
[4] URL:
https://www.york.ac.uk/study/undergraduate/courses/llb-law/
[5] URL: https://www.utoronto.ca/
[6] URL: https://www.uvic.ca/
[7] URL: https://www.canil.ca/
[8] Heller David J. Language Bias in the
Criminal Justice System. Criminal Law Quarterly,
37, 1995; Hoehne Dieter. Legal aid in
Canada. The Edwin Mellen Press, 1989; Mucalov,
Janice Mucalov. Overcoming Barriers to Client communication: Lawyers for
literacy. The Advocate, 55(6), 1997.
Польська юрислінгвістика ефективно розвивається з 80 рр. ХХ ст. Один із основоположників неонапряму Т. Ґізберт-Студніцкі (T. Gizbert-Studnicki)[1] окреслив аспекти діяльності лінгвіста в юриспруденції та скваліфікував тексти права, наголошуючи на значимості вербального компонента в юридичному аналізі: 1) тексти нормативно-правової комунікації; 2) комунікативні тексти судових та адміністративних рішень; 3) тексти правової догматики; 4) тексти, що підлягають лінгвістичній інтерпретації; 5) конфліктогенні тексти (за різними сферами комунікації).
Відповідно польськими дослідниками
Я. Бжезкі (J. Brzezki) та A. Velishovych
(А. Велішович) з Варшавського
університету (Uniwersytet Warszawski)
запропоновано розгляд таких аспектів мови права:
·
вертикальних – передбачає аналіз ієрархії мовних одиниць, що
утворюють систему мови права, вивчення яких має ґрунтуватися на даних
філологічної науки, зокрема, на уявленні про лінгвістичні рівні;
·
горизонтальних – передбачає дослідження структури мови права у
визначенні потенційної сфери її застосування і, відповідно, специфіки
функціонування в тій чи іншій комунікативній сфері).
У Польші діє Студія
юрислінгвістики та соціальних комунікацій (Pracownia
Juryslingwistyki i Komunikacji Społecznej)[2],
дослідницька група якої зосереджується на аналізі різного типу юридичних
текстів, подоланні бар’єрів у публічному спілкуванні та перекладі документів
права. Потужними центрами з вивчення правового статусу мови та її
функціональних параметрів залишаються Інститут польської мови (Instytut Języka Polskiego)[3]
та Інститут славістики (Instytut
Slawistyki)[4]
Польської академії наук. Так, академічними інститутами видано ряд праць,
присвячених особливому статусу юридичної мови в сучасному соціумі, зокрема
дослідження М. Ґенбкі-Воляк (M. Gębka-Wolak) та A. Маліновскі (А. Malinowski)[5],
обґрунтуванню аналізу стилістичного ресурсу юридичного тексту у працях А.
Ходунь (A. Choduń), П. Кващнєвскі (P. Kwaśniewski), С. Журовскі (S.
Żurowski)[6], розробці питання правового статусу
лінгвіста-експерта Х. Ядацькою (H. Jadacka), А. Маліновським (A. Malinowski),
Р. Павелєцем (R. Pawelec), А. Нєвядомским (A. Niewiadomski)[7]
та ін.
З 90-х рр. у загальній
криміналістиці юристи почали активно звертати увагу на мовний аспект правового аналізу,
вирізняючи з-поміж інших і нові правові
студії (studium mowy prawa)[8].
Окремий аспект у діяльності польських юрислінгвістів – спеціальний лінгвістичниий
аналіз сучасної юридичної мови і термінології (М.Б. Вєрбенєц[9]
та ін.) та дослідження різних типів комунікації
в юрислінгвістичному аспекті науковими інтерпретаторами текстів Є. Пєнькос (J. Pieńkos), Х. Ґрочоля-Чепанек
(H. Grochola-Szczepanek)[10]
та ін. Це сприяло розробці нових методик для кваліфікації причин і наслідків
порушення мовно-комунікативних норм та їх тлумачення в юриспруденції[11].
У Познаньському університеті ім.
Адама Міцкевича (Adam Mickiewicz
University in Poznań) щороку проводиться міжнародна конференція
"Language and Law" із питань порівняльної юрислінгвістики та судового
перекладу (відділення неофілології, факультет сучасних мов та літератур)[12].
У 2019 р. основні обговорювані проблеми конференції були визначені у
панельних дискусіях, що підкреслює актуальність проблематики для розуміння
сучасних суспільних процесів у світі:
(1) юридична мова та юридичний дискурс: мова права; юридична
лінгвістика; історія правової мови; юридична термінологія та лексикографія;
юридичні жанри; юридична мова ЄС; аналіз правового дискурсу; структура та
семантика статутів та інших правових інструментів; розвиток юридичних мов;
юридичне та лінгвістичне тлумачення текстів, сформульованих юридичною мовою;
стиль мовлення у залі суду; зрозумілість юридичних інструментів при веденні
судового засідання; мова бізнесу; лінгвістичні аспекти перехресного допиту;
електронні системи в юридичній комунікації;
(2) юридичний переклад та інтердисциплінарність: переклад документів;
юридичне тлумачення тексту; написання юридичного тексту та його переклад;
сертифікація перекладачів у судових справах; некоректні переклади та неточні
тлумачення у правовому контексті;
(3) правова мова навчання, порівняльне право, історія мови права та
правових систем: історія правових систем в контексті комунікації; порівняльне вивчення правових систем (мова і
мовлення); загальне право (лінгвістичний аспект);
(4) мовні права та закон: мовні права та норми; статус мовних меншин;
мовні недоліки перед законом; право на мову навчання;
(5) загальна юрислінгвістика: криміналістична лінгвістика; криміналістична
фонетика; атрибуція криміналістичного авторства; юридична та криміналістична
стилістика; експертна лінвгістика; лінгвістичні особливості аналізу офіційних
документів; юрислінгвістичні особливості сучасних жанрів;
(6) мови для спеціальних цілей (кодифіковані мови): спеціальна мова в
юриспруденції; термінологія права; метамова юриста, судді, лінгвіста-експерта.
Також наголосимо на польських
практичних дослідженнях мови і мовлення суб’єктів правової
системи – суддів, адвокатів, поліцейських та ін. Зокрема йдеться про численні
соціально-комунікативні проєкти Я. Ставніцкої (J. Stawnickiej), в яких
досліджено різні аспекти внутрішньої та зовнішньої правової комунікації, що
відбито у монографічних працях ученого[13].
Дослідження з лінгвістичної експертології в Польші, отже, активно розвиваються
як теоретично, так і практично (юриспруденція, лінгвістика, функціональна стилістика,
комунікативістика, психологія,
криміналістика – це все інтеграційні сфери, що корелюються з
дослідженнями лінгвіста-експерта та визначають його компетенцію).
[1] Gizbert-Studnicki T.
Jezyk prawny z perspektywy socjolingwistycznej // Zeszyty Naukowe Universytetu
Jagiellonskiego. DCCL XXVII. Prace z nauk politycznych. Zeszyt 26. Warszawa,
Krakow: PWN, 1986. S. 139.
[2] URL: https://juryslingwistyka.fil.ug.edu.pl/
[3] URL: https://ijp.pan.pl/
[4] URL: https://ispan.waw.pl
[5] Gębka-Wolak M. Językoznawstwo sądowe w
Polsce. Obszary zainteresowania i zastosowanie. URL:
http://repozytorium.umk.pl/handle/item/4935 ; Malinowski А. Polski język prawny.
Wybrane
zagadnienia, Warszawa 2006
[6] Choduń A. Słownictwo
tekstów prawnych aktów prawnych w zasobie leksykalnym współczesnej polszczyzny,
Warszawa 2007 ; Kwaśniewski Р. & Żurowski S. Zarys
wybranych aspektów problematyki definicji „gry na automacie o niskich wygranych // Przegląd
Prawa Publicznego, 2013, №9, s.
21-32.
[7] Jadacka H. Poradnik językowy dla prawników. Warszawa 2002 ; Malinowski A. Redagowanie tekstu
prawnego. Wybrane wskazania logiczno-językowe,
Warszawa 2008 ; Pawelec R. Zrozumiałość
i poprawność składniowa
tekstów prawnych a problem nominalizacji // A.
Niewiadomski (red.), Współczesny
język prawny i prawniczy, Warszawa 2007.
[8] Czeczot Z., Tomaszewski T.
Kryminalistyka ogólna. Wyd. Comer 1996.
[9] Вербенєц М. Б. Юридична термінологія
української мови: історіятановлення і функціонування: дис. … канд. філол. н.
Київ, 2004
[10] Pieńkos J. Podstawy
juryslingwistyki. Język w prawie – Prawo w języku, wyd. Wyd. 1. Warszawa:
Oficyna Prawnicza MUZA SA, 1999; Grochola-Szczepanek
H. Język mieszkańców Spisza. Płeć jako czynnik różnicujący. Kraków 2012.
370 ss.
[11] Див.
колективну монографію Język(i) w prawie.
Zastosowania językoznawstwa i translatoryki w praktyce prawniczej / S. Żuroski
(ed.).Warszawa : Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, 2019.
[12] URL:
http://lingualegis.amu.edu.pl/?page_id=803&lang=en
[13] Stawnicka J. (red.). Komunikacja w sytuacjach kryzysowych. Katowice 2010 ; Stawnickiej J. Dialogiczny wymiar
bezpieczeństwa. Rzecz o polskiej policji, Katowice 2013; Stawnickiej J. Dyskurs o bezpieczeństwie z perspektywy
lingwosecuritologii, Katowice 2016 та ін.
